Як відомо, Верховною Радою України 21 травня 2010 року прийнятий Закон України "Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо видачі особи (екстрадиції)", який набрав чинності з 17 червня поточного року. До цього часу Україна залишалась чи не єдиною державою, яка не мала свого законодавства про екстрадицію.

Положення цього нормативного акта визначають процедуру екстрадиції, передусім – порядок затримання і взяття під варту осіб, які розшукуються іноземними державами у зв'язку із вчиненням злочинів на їх території та встановлені в Україні, а також порядок підготовки органами досудового слідства і судами, у провадженні яких перебувають кримінальні справи, документів про видачу осіб, що підлягають екстрадиції в Україну.

Важливу роль у процесі екстрадиції Закон відводить органам прокуратури, наділяючи їх додатковими кримінально-процесуальними повноваженнями по нагляду за додержанням і виконанням законів органами дізнання і досудового слідства у цій сфері, а також з проведення екстрадиційних перевірок.

З огляду на статистичні дані можна з повною відповідальністю зазначити, що з кожним роком взаємодія між компетентними органами іноземних держав щодо розшуку злочинців покращується. Так, у 2008 році на території іноземних держав було затримано 11 правопорушників, які розшукувались правоохоронними органами області, у 2009 році - 12, а у 2010 році - вже 27. Стосовно всіх затриманих осіб надіслані запити по видачу.

З надією уникнути покарання за вчиненні злочини, правопорушники переховуються від органів слідства та суду іноді по п’ять і більше років, але як показує практика, такі особи рано чи пізно постають перед З аконом.

Ось характерні приклади. Через 7 років після вчинення крадіжки на території Росії був затриманий громадянин Н. В даний час слідство у кримінальній справі стосовно нього закінчено, і вона з обвинувальним висновком направлена до суду для розгляду по суті.

Через 12 років після вчинення зґвалтування неповнолітньої був затриманий громадянин Г., який вироком суду засуджений до 8 років позбавлення волі.

Три роки після вчинення вбивства переховувався громадянин К., який вироком суду засуджений до 9 років позбавлення волі.

Прокуратурою Сумської області ефективно використовуються передбачені міжнародними договорами можливості для забезпечення того, щоб кожна особа своєчасно була притягнута до кримінальної відповідальності за вчинений злочин та постала перед судом. Зокрема, в разі відмови у видачі правопорушника до України у зв’язку із кримінальним переслідуванням або відбуванням покарання на території іноземної держави практикується звернення із запитом про тимчасову видачу такої особи.

У поточному році Генеральною прокуратурою Російської Федерації надано згоду на тимчасову видачу сімох правопорушників. Слід зазначити, що злочини, вчинені особами на російській території, майже в кожному випадку є аналогічними тим, за якими запитана їх видача.

Так, засуджений за розбій та грабіж вироком російського суду до 11 років позбавлення волі громадянин Г. запитується українською стороною для притягнення до кримінальної відповідальності також за розбій та грабіж.

Засуджений за вбивство та розбій вироком російського суду до 23 років позбавлення волі громадянин Д. запитується українською стороною для притягнення до кримінальної відповідальності також за вбивство, розбій та крадіжку. І таких прикладів можна наводити багато.

Отже, екстрадиція є надзвичайно важливим чинником тісної міжнародної співпраці для успішної протидії злочинності у світі, невідворотності покарання тих, хто порушив закон.

Ольга ДЯЧЕНКО,

старший помічник прокурора Сумської області

з міжнародно-правових доручень.